Дослідження на тему: " Історичне походження та еволюція амброзії Полинолистої у нашій місцевості"
Розділ І.
Вступ. Метою мого дослідження я вбачаю необхідність звернути увагу суспільства на проблему боротьби з карантинними бур’янами, які становлять загрозу здоров’ю людей, особливо в період техногенних навантажень на навколишнє середовище у глобальному масштабі.
Якщо розв’язання глобальних проблем дуже складне завдання, то знищення амброзії полинолистої вважаю під силу жителям області в цілому і у кожному населеному пункті зокрема. Дослідити процес походження амброзії та еволюції у нашій місцевості.
Актуальність цієї проблеми для Запорізької області полягає в тому, що шкідливі викиди в атмосферу у регіоні становлять сотні тон твердих і газуватих речовин на рік, від яких страждають системи органів людей, особливо органів дихання; а коли на викиди заводів накладається пилок амброзії полинолистої, що є алергеном, то ситуація із здоров’ям людей стає ще більш драматичною.
Задачі, які я пропоную для досягнення мети полягають у:
- поінформованості населення про умови виникнення цієї рослини та загрозу здоров’ю від амброзії шляхом випуску плакатів, бюлетнів, екологічних листівок;
- ознайомлення з методами боротьби та спонукання населення до боротьби з цією небезпечною рослиною, силами громадськості;
- робота місцевої влади та волонтерів у організації заходів по боротьбі з амброзією, висвітлення конкретного досвіду, відзначення кращих на місцях;
- загальнодержавні заходи, що об’єднають і скорегують діяльність усіх ланок у розв’язанні цієї проблеми .
Розділ ІІ
Морфо – біологічні особливості амброзії полинолистої. (Ambrosia artemisiifolia L.) - родина айстрові. Однорічна, світлолюбна, посухостійка сірувата рослина заввишки 20 – 180 см з густим щетинистим опушенням. Стебло прямостояче, розгалужене, трохи борозенчасте. Листки ( 4 – 15 см завдовжки) зверху зелені, голі, зісподу сіро-зелені, густощетинистоопушені; верхні – чергові, сидячі, перистороздільні або майже цілісні; нижні – супротивні, з черешками, 2 – перистороздільні кошики ( 3 – 5 мм діаметром) з тичинковими квітами, яйцевидні, по 8 – 15 у кожному суцвітті. Тичинок 5, шляпки їх лінійні, вони зростаються між собою в трубочку, через яку висувається назовні стовпчик. Кошики з маточковими квітками, по 1 – 3 у пазухах верхніх листків або біля основи тичинкових суцвіть Маточка 1, стовпчик 1, нитковидний на верхівці 2 – роздільний. Тичинкові квітки ( 2мм завдовжки) бокаловидні, 5 – зубчасті, жовті. Маточкові ( 4 – 5 мм завдовжки) - без оцвітини по 1 в яйцевидній зрослій обгортці. Плід сім’янка, зав’язь нижня. Сім’янка (2 -4мм завдовжки) яйцевидна, біля основи 3 – гранна, по ребрах крилата, зеленувато – сіра, гладенька, блискуча, без чубка.
Цвіте в серпні – жовтні. Злісний карантинний бур’ян. Одна рослина дає близько 100 тисяч насінин, які можуть зберігатися у ґрунті близько 5 років.
Розділ ІІІ
З історії появи амброзії полинолистої в Європі та в Україні. На початку ХХ століття, десь у 1914 – 1918 роках недалеко від станції Кудашівка ( нині Криничансьський район Дніпропетровської області) німецький колоніст агроном Крикер висіяв насіння американської лікарської рослини – амброзії полинолистої (Ambrosia artemisiifolia L.).
Цю рослину використовували в народній медицині, як тонізуючий, протигарячковий та проти спазматичний засіб. На те, що у себе на батьківщині - в Північній та Середній Америці - амброзія полинолиста є злісним бур’яном, Крикер уваги не звернув.
На той час амброзія проникла майже на всі континенти. Була відома і в Європі – в 1873 р її насіння випадково потрапило в Німеччину разом з насінням червоної конюшини, закупленим в Америці. Опинившись на новому континенті, амброзія почала мандрувати з країни в країну. Незабаром у Швеції, Швейцарії, Бельгії, Угорщині. І скрізь амброзія поводила себе войовниче, пригнічувала місцеві рослини, швидко освоювала нові площі, засмічувала сільськогосподарські культури.
Потрапивши в 1918 році в Ставропольський край, амброзія утворила другий осередок зараження на території колишнього Радянського Союзу. Звідси амброзія поступово почала розповсюджуватись у різних напрямах і незабаром дісталася України. Час від часу окремі рослини з’являлися на залізничних насипах, біля розвантажувальних платформ, поблизу елеваторів, край полів. Так з’явилися в Україні перші переселенці з далекої Америки.
Амброзія чудово почувала себе у новій місцевості і добре поширювалась самосівом. Скоро вона вже росла за межами лікарських ділянок Крикера і околиць зерносховищ - на узбіччі доріг, під парканами, на подвір’ях , подекуди й на полях. Непоказні рослини, схожі на полин і коноплю, не привертали до себе уваги і помалу збільшували свої колонії.
Минали роки. Амброзія накопичувала запаси насіння в ґрунті. Під час Великої Вітчизняної війни по території України пересувалася велика кількість воєнної техніки, людей і тварин, і амброзія широко розселилася на місцях з порушеним рослинним покривом, яких на той час було чимало. Утворивши безліч форпостів у різних місцях, амброзія надійно закріпилася на Лівобережжі. Поширення її тепер набувало загрозливих розмірів. Повінню розтікалася вона по східних областях України, і ніякі заходи не в змозі були її спинити. Запорізька, Донецька, Кіровоградська, Дніпропетровська області були загачені цим бур’яном.
А лавина котилася далі. Окремі форпости виникали в Херсонській, Одеській, Луганській, Харківській та Вінницькій областях
Розділ V.
Дослідження на локальній території села Августинівка динаміки розповсюдження амброзії полинолистої.
Будучи членом екологічного загону « До чистих джерел», що працює у школі, я приймав участь у заходах по вивченню амброзії полинолистої та заходах направлених на боротьбу з нею. Навколо школи розташовано кілька об’єктів, на яких росте амброзія полинолиста. На південь від школи на відстані 0,5 км знаходиться зруйнований тваринницький комплекс з залишками буртів для зберігання кормових буряків, на захід - покинуті ділянки землі, що виділялися під городи та ділянка на якій вирощують суданську траву.
На початку весни на покинутих городах ми заклали 5 дослідних ділянок площею 1м2 кожна у різних частинах площі городів. Вигребли на ділянках старник, обмежували їх збитими загородками, повісили таблички «дослід». З настанням тепла з’явилися сходи - рослинки з двома круглими діаметром 1мм листочками. З’явилося їх одна біля одної безліч. Але ми їх порахували. У межах одного дециметра квадратного нарахували від 63 до 72 рослинок. Перерахувавши на 1 м2 одержали дані: 7200, 6500, 7316, 5890, 6367 рослин на 1 – 5 ділянках досліду. Територія, яку ми взяли для досліду, протягом трьох років не оброблялася.
Слідкуючи за ростом і розвитком рослин встановили, що практично всі рослини вижили, росли щільно, не розгалужуючись, в одну стеблину. Висота рослин досягла від 5 до 12 сантиметрів, кожна рослина утворила бутони. На стадії бутонізації ми дослід ліквідували механічно знищивши рослини.
Яким же було наше здивування, коли до кінця літа на наших дослідних ділянках зійшли і виросли нові рослини амброзії , не давши шансу іншим бур’янам. Якби їх не знищили на стадії бутонізації, то рослини відцвіли б і дали плоди. Рослини, що зійшли пізніше не росли так густо , були розгалуженими, хоча висота була не вище 10 см.
Паралельно вели дослідження за засіяним суданською травою полем. Разом з трубочками суданки з’явилися і сходи амброзії. Рослини росли разом до червня, поки суданку разом з амброзією скосили на сіно. Стерню залишили високу, щоб суданка до осені дала отаву - молоду відрощену зелень. Під час скошування постраждала і амброзія але не зникла. Живими залишилися приземні розгалужені гілки і коли скосили високі рослини суданки, амброзія пішла в ріст своїми розгалуженими стеблами. Не висока, але кущиста вона в належний час відцвіла і утворила насіння.
Ще один дослід ми провели на початку вересня, в розпалі цвітіння рослини. Виготовили 10 екранів із списаних штор затемнення. Розмір екранів 50 х 50см, тканина чорного кольору, напнута на рамки. Ці екрани встановили в різних місцях на території школи, два з них на пласких дахах одноповерхового та двоповерхового крила школи. Наземні екрани були на висоті 0,5м, 1м, 1,7м, 2м; розвернуті до різних сторін горизонту. Дослід тривав 1 тиждень у ясну сонячну погоду. Через тиждень чорні екрани стали чорно – жовтими - пилок забив тканину екранів. Невидимий пилок зібрався на екранах і ми переконалися, яка маса пилку перебуває в повітрі у період цвітіння. Дослід анулювали, спаливши екрани.
Протягом цього ж тижня брали проби повітря у різних частинах села і, навіть, у приміщеннях школи, дитячого садка. Проби 20 – кубовими одноразовими шприцами без голок і зібране повітря випускали на скляні пластинки розміром 10 х10см, оброблені гліцерином. Потім пластинки вивчали під мікроскопом. У 94 пробах із 103 знайшли окремі екземпляри пилку і скупчення по 2-4-6 пилинок.
Останній дослід з амброзією провели в кінці листопада. Зрізали розкішну рослину висотою 2 м. помістили її на брезент і секатором обрізали гілочки з насінням - решту рослини викинули. Сушили, вибирали і рахували насіння протягом двох тижнів. Нарахували 94857 насінин.
Протягом осені провели облік територій вражених амброзією та територій вільних від амброзії. У селі амброзія захопила територію старої зруйнованої школи, будинку культури, будинку побуту, руїн тваринницьких комплексів, комбікормового заводу теж зруйнованого, викорчувані і залишені ділянки старого саду, покинуті городи, покинуті садиби, обочини вздовж доріг. Вільними від амброзії виявилися двори, городи,присадибні території більшості мешканців села.
За результатами моніторингу члени екологічного загону випустили «блискавки», екологічні листівки в яких підбили підсумки своєї діяльності, відзначили кращі садиби та їх господарів. Інформацію оприлюднили біля магазинів та на автобусних зупинках.
Розділ ІV
Розповсюдження амброзії полинолистої в Запорізькій області. У 2003році карантинними бур’янами в Запоріжжі були заражені 95 гектарів земель загального користування і присадибних ділянок, тепер – майже вдвічі більше. Такі дані навів начальник управління екології міської ради Ігор Бройде на засіданні Запорізького міськвиконкому, де йшлося про виконання заходів боротьби з карантинними бур’янами. Одна з найнебезпечніших та найбільш шкідливих рослин - амброзія полинолиста викликає в період цвітіння масові спалахи алергічних захворювань у населення. Основними джерелами її поширення є будівельні майданчики. Території гаражних кооперативів, несанкціонованих звалищ, приватного сектору.
Заростями амброзії полинолистої у Запорізькій області уражено 757 населених пунктів у 20 районах, зокрема в містах Запоріжжі, Мелітополі, Бердянську, Токмаку, Енергодарі - всього на площі 546692, 6 га.
Міська екологічна міліція, Державна інспекція з карантину рослин по запорізькій області, управління капітального будівництва Запорізького міськвиконкому регулярно проводять рейди, аби пересвідчитися, як забудовники виконують свої зобов’язання щодо утримання територій у належному стані. На землекористувачів, які не впорядковують ділянки, складають протоколи, вже складений 31 протокол і винесено 59 попереджень. За систематичне невиконання фіто санітарних заходів на відповідальних осіб ТОВ « Альянсбуд», газозаправної станції по вулиці Істоміна, санаторію « Великий Луг» складені протоколи для притягнення їх до відповідальності.
Амброзія росте в посівах різних культурних рослин, на газонах у центрі м. Запоріжжя, в районі цирку амброзія разом з іншими бур’янами росте набувши сланкої форми, рятуючись від стрижки газонів.
Боротьба з карантинними бур’янами тільки на території обласного центру, на жаль, не дасть позитивного результату, оскільки пилок рослин поширюється на десятки кілометрів. А із Запоріжжям межують землі Вільнянського і Запорізького районів, де амброзія почувається дуже привільно. Поля багато років зайняті під посівами соняшника, урожай якого збирають інколи аж глибокої осені дуже вражені амброзією, бо прополка закінчується рано, а амброзія росте ціле літо. У селах області багато покинутих садиб і городів де за 3 – 3 роки амброзія витісняє інші рослини.
Розділ VI
Статистика по Запорізькій області про негативний вплив амброзії на людину.
За статтею Запорізької обласної санепідемстанції легкою формою алергії страждає кожен шостий мешканець області. Поширеність бронхіальної астми та алергічного риніту серед дорослих, які звернулися по допомогу, сягає 50 осіб на 10 000 населення, а серед дітей - вдвічі більше. Кожного року в області зростає кількість людей, які страждають на бронхіальну астму та інші алергічні прояви. За даними Августинівського ФАПу на диспансерному обліку знаходиться 12 чоловік стан деяких хворих такий, що вони змушені брати відпустки на вересень місяць і виїжджати з села у регіони, де амброзія відсутня, зокрема у Вінницьку, Хмельницьку, львівську області. Ті ж, що не від’їжджають змушені місячну відпустку проводити у приміщенні квартири, користуватися респіраторами.
Протягом 1 – 5 вересня 2004 року до медичних закладів Запоріжжя звернулися 844 громадян із скаргами на утруднене дихання та алергію. Кількість госпіталізованих сягнула 95 осіб, серед них 25 дітей. Як повідомляє прес-служба МОЗ України, пацієнтам поставили попередній діагноз « поліноз» ( алергічний синдром на цвітіння амброзії). Аналіз медичної документації бригад швидкої допомоги показав, що у 90 відсотків випадків хворі мали алергічні захворювання. Запорізькі вчені також вважають, що масові напади задухи - це реакція організмів людей на отруйний пилок рослин, що змішався з промисловими викидами.
Як повідомляє УНІАН. Терміново скликана комісія з надзвичайних ситуацій отримала висновок учених Запорізького інституту медико – екологічних проблем. Науковці вважають - головною причиною алергічних нападів є пилок амброзії та інших трав, що ростуть на пустирях навколо міста. Крім того, в перші дні вересня безвітряна погода з високою температурою повітря створила над містом високу концентрацію промислових викидів, які змішалися з отруйним пилком і викликали небезпечну реакцію в людей.
За даними УНІАН, цей спалах задухи в Запоріжжі - другий за останні два роки. Наразі Мінохорони здоров’я радить людям, які схильні до алергій, відмовитися від прогулянок поза містом, по можливості не виходити з приміщення вранці та вдень, коли дерева та рослини виділяють максимум пилку, а також пересиджувати вдома спекотні та вітряні дні. Краще обирати для прогулянок похмуру та дощову погоду. На вікна слід натягнути марлеві сітки, які слід змочувати та міняти кілька разів на день. На вулиці користуйтеся сонячними окулярами. При поверненні додому прийміть душ, промийте ніс та очі. А найкраще, коли ж така можливість, узагалі від’їжджати в іншу кліматичну зону під час цвітіння амброзії.
Розділ VІІ
Попередження негативного впливу амброзії та надання першої допомоги потерпілому.
Амброзія найнебезпечніша алергенна рослина, її пилок здатен агресивно проникати через слизові оболонки людини. Одна із закономірностей полягає в тому, що сильніша реакція на пилок спостерігається у містах, а не в сільській місцевості. Це пов’язано із задимленістю, наявністю у повітрі різних хімічних речовин.
Клінічна картина алергії: закладення носа, чхання, свербіж носа, очей кон’юнктивіт, набряк обличчя , відчуття дискомфорту у вухах, іноді приєднуються головні болі, запаморочення. Втома та дратівливість теж нерідко є проявами полінозу.
Як врятуватися від шкідливого впливу? Найпростіше - навішувати на вікна та двері вогкі занавіски, двічі на день приймати душ, часто мити голову, переодягатися, стелити вологі килими біля дверей. Варто пам’ятати, що пік викиду пилку у повітря відбувається у ранкові години - з 4-ї до 11-ї. тому перебування на повітрі треба обмежити саме на цей час, планувати прогулянку чи роботу на другу половину дня. Без медикаментозної терапії теж не обійтись. Перш за все, вживаються антигістамінні та кортикостероїдні препарати, спреї в ніс, краплі для очей, шкірні мазі. Ефективний метод - специфічна імунотерапія або алерговакцинація, яка проводиться після цвітіння рослин. Введення малих доз алергенів дозволяє в подальшому пригнічувати реакцію організму на них. Це досить складна, але ефективна процедура
Лікування алергії має декілька шляхів. Один із них - зміна кліматичного поясу на час цвітіння рослин, які є алергенами для конкретної людини. Краще їхати туди, де вони вже відцвіли. Наприклад, на Південному березі Криму основна маса рослин завершує цвітіння до половини травня. Але інші південні області - Миколаївська, Херсонська не підходять тим, хто реагує на пилок бур’янів, адже їх з другої половини липня до кінця серпня - початку вересня окуповує амброзія. Разом з тим морське повітря, насичене найдрібнішими часточками морської солі, дуже корисне для алергіків, воно має здатність осаджувати пилок і пом’якшувати протікання хвороби. Другий спосіб лікування - обмеження поступання пилку в оточення хворого.
Надання першої допомоги потерпілому полягає у визначенні причини погіршення стану здоров’я. якщо визначено, що має місце алергічна реакція на пилок амброзії, допомогу надають у залежності від алергічних проявів, але у всіх випадках необхідно припинити контакт з алергеном. При шкірних реакціях необхідно поміняти одяг прийн6яти душ, застосувати місцево протиалергенні гелі або мазі, наприклад « Кремген».
При реакціях з боку очей, органів дихання - прополоскати горло, промити очі та ніс чистою водою. Слід дати антигестамінні препарати типу тавегіл, супрастин, діазолін, піпольфен, цетрин. При алергічному нежиті дати в ніс судинозвужувальні препарати, нафтізін. При тяжких алергічних реакціях звертатися по допомогу до лікаря – алерголо
Розділ VIII
Пропозиції та рекомендації щодо боротьби з поширенням амброзії на території області.
Заходи боротьби з амброзією полинолистою повинні бути системними, систематичними, логічно спланованими і головне повсемісними . всі відповідні служби, органи влади, всі громадяни повинні бути задіяними у цій боротьбі:
- запобіжні заходи. Старанне очищення посівного матеріалу від насіння амброзії , лущення стерні, періодична глибока оранка, до сходова культивація. Насінний матеріал, очищений від карантинних бур’янів , передавати на аналіз до Державної насінної інспекції для встановлення його кондиційності.
- суворий карантинний контроль. Виявляти карантинні бур’яни, обстежуючи всі земельні угіддя та складаючи карти забруднення, і визначити необхідні методи боротьби. Перше обстеження полів навесні доцільно проводити після сівби до появи сходів ярих культур, а подальші у період від з’явлення сходів висотою 12 – 15 см. посіви озимих культур обстежити восени на початку фази кущення та навесні до фази повного кущення. Друге обстеження полів проводити перед збиранням врожаю або зразу після цього з метою планування способів осіннього та весняного передпосівного обробітку ґрунту і застосування гербіцидів.
- механічні заходи. Проводять регулярні рейди по приватних садибах, по підприємствах та установах, виявляти осередки поширення амброзії знищувати рослини до початку цвітіння: скошувати, виривати( починаючи з ранньої весни) і компонувати, не даючи можливості цвісти та плодоносити, адже вона розмножується лише насінням. Якщо до цвітіння рослини не ліквідовані, треба перечекати період цвітіння, поки не утворяться зелені плоди. І саме в цей час скосити або вирубати і обов’язково спалити, щоб не висипалось насіння.
- хімічні заходи. Контроль за правильним застосуванням хімічних заходів повинні здійснювати у великих господарствах особи, що мають спеціальну фахову освіту. Фермери та господарі присадибних ділянок повинні точно дотримуватися регламентів, зазначених у спеціальних рекомендаціях, інструкціях. Використовувати препарати, що зазначені у « Переліку Укрдержхімкомісії України».
Вести боротьбу з цією злісною карантинною рослиною треба усім разом: санепідемстанції, екологічній службі, адміністративно - технічній інспекції, квартальним комітетам, підприємствам, навчальним закладам, громадськості.
Згідно статті 22 Закону України « Про забезпечення санітарного добробуту», зобов’язує утримувати земельні ділянки та території в належному санітарному стані не тільки органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, але й всіх громадян.
У 2010 році інспекція з карантину рослин виділила 82 тисячі гривень на боротьбу з амброзією по Запоріжжю. Усього оброблено хімічним методом 38 гектарів.
Ми живемо в третьому тисячолітті, прагнемо увійти до Європейської спільноти, тому маємо навести порядок у своїй оселі.
На думку начальника державної інспекції з карантинних рослин у Запорізькій області Ольги Іртюги, найбільш ефективний спосіб ведення атаки проти бур’янів - обробка площі їх дислокації - ядохімікатами. Правда, використати цю зброю можна тільки в місцях, віддалених від житлової забудови. Експеримент із гербіцидами, що торік провели в Шевченківському, Хортицькому, Заводському й Ленінському районах, дав позитивний результат: амброзія знищена на корені
Разом з тим, Запорізька санепідемстанція забороняє використання пестицидів у житлових районах. Це може бути небезпечно для здоров’я людей, говорять фахівці. Від імені глав усіх районів Запоріжжя голова Комунарської райадміністрації Юрій Пелих вніс пропозицію: дозволити їм створити мобільні групи, до складу яких увійдуть представники екологічної міліції, санепідемстанції, правоохоронних органів, щоб не дати бур’янам зіпсувати запоріжцям літній сезон.
За останні роки є певні локальні успіхи у боротьбі з амброзією полинолистою у м. Запоріжжі, ці успіхи показують, що здолати амброзію можна, що є шляхи для подолання інертносі людей
Використана література
1. МОЗ України, Український центр наукової медичної інформації. Специфічна імунотерапія алергічних захворювань К. МОЗ. 2007
2. Статистичні дані Державної служби з карантину рослин станом на 10.10.2008 року.
3. Єлін Ю.Я., Оляніцька А.Г, Івченко С.І. Шкільний визначник рослин. – К.: Радянська школа, 1988
4. Смотрицька І.М, Верьовкіна І.В., Бережна О.М., Лисенко В.І. Екологія рідного краю. - Запоріжжя: Премьєр, 2006.
5. Протопопова В.В. Рослини мандрівники. – К.: Радянська школа, 1989 .
6. Пшеничний Н.І. Методика фенологічних спостережень у школі. - К.: Радянська школа, 1972.
7. Єрмілов Г.Б. Определитель сорных растений. – Москва: Россельхозиздат, 1978.
8. Уранов А.А. Наблюдение на летней практике по ботанике. - Москва: Просвещение 1964.
9. Потульницький П.М. Польовий практикум з ботаніки - К.: Радянська школа, 1963.
10. Дятлов С. Лещинський А. Путешествие в зелёный мир. Одеса: Маяк 1973.
11. Генкель П.А. Физиология растений - Москва: Просвещение, 1975.
12. Матеріали Августинівського ФАПу за 2000 – 2010 рр. по диспансерному обліку хворих на астматично – алергічні хвороби.